Сьогодні у нашій громаді особливий день… Ми зустріли нашого Героя, нашого земляка, людину великої сили духу — Володимира Йосиповича Шеремету.
Володимира зустрічали з короваєм, щирими обіймами та словами підтримки. Міський голова Василь Сидор символічно вручив Герою прапор міста Славути.
Присутні вшанували хвилиною мовчання всіх Героїв, які віддали життя за Україну, та спільно виконали Державний Гімн України.
Володимир народився 28 січня 1989 року у місті Славуті. З дитинства був щирим, творчим і світлим — любив малювати, бачив красу в простих речах і прагнув передати її світові. Навчався у закладі загальної середньої освіти №1 рідного міста, де формувався як особистість, сповнена доброти та внутрішньої сили.
У мирному житті працював на заводі «Родос», а згодом — у будівельній сфері, створюючи й відбудовуючи. Він — турботливий батько двох доньок, для яких завжди був опорою, прикладом любові, відповідальності та мужності. Захоплення татуюванням стало для нього ще одним способом самовираження — відображенням глибини його душі та життєвого досвіду.
Влітку 2023 року Володимир став до лав захисників України. Був призваний 1-м відділом Шепетівського РТЦК та СП та проходив службу на посаді стрільця 2-го штурмового відділення 1-го десантно-штурмового взводу десантно-штурмової роти військової частини А3821 у складі 35-ї окремої бригади, 137-го батальйону морської піхоти, як матрос-кулеметник.
Він мужньо пройшов бойові випробування на Херсонському напрямку, залишаючись вірним присязі та Україні.
19 травня 2024 року, під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Кринки Олешківського району Херсонської області, Володимир потрапив у ворожий полон. Це стало тяжким випробуванням — як для нього, так і для всієї родини.
Довгі місяці невідомості… Перша звістка надійшла лише 6 вересня 2024 року, коли мати вперше за тривалий час побачила свого сина на ворожому відео. У грудні 2024 року Володимира було депортовано до міста Орськ Оренбурзької області, де він перебував до самого звільнення.
Попри всі труднощі, тиск і випробування, він вистояв. Зберіг гідність, силу духу та віру в повернення додому.
За час служби Володимир був нагороджений відзнаками: медаллю «Червоний Хрест» та двома «Бойовими коїнами» від 137-го окремого батальйону морської піхоти — як визнання його мужності та відданості.
6 березня 2026 року стало днем, на який чекали серцем — днем його звільнення з полону та повернення до рідної України.
Сьогодні ми зустрічаємо не просто Воїна — ми зустрічаємо людину незламної сили. Людину, яка пройшла крізь темряву і повернулася до світла. Людину, яка є гордістю родини, громади та всієї України.
Дякуємо за мужність. За витримку. За віру.
Славутська громада безмежно рада бачити Володимира Шеремету вдома, дякує йому за мужність та відданість Україні.
Бажаємо всім полоненим та зниклим безвісти українським захисникам живими і здоровими повернутися додому! 
Пресслужба Славутського МВК за інформацією Фахівець із супроводу ветеранів війни та демобілізованих осіб.
