Поняття «домашня праця» вперше з’явилося в законодавстві України 25 серпня 2024 з набранням чинності Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо регулювання праці домашніх працівників» від 25.04.2024 № 3680-IX (далі – Закон).
Відтак Кодекс законів про працю в Україні доповнено новою главою XI-А «Праця домашніх працівників», якою визначені поняття домашньої праці та домашніх працівників, закріплюється правовий статус домашніх працівників та особливості його правового регулювання, визначаються обов’язкові умови трудового договору з домашніми працівниками. У статті 173-2 КЗпП України закріплено наступні поняття:
1. Домашній працівник – це фізична особа, яка виконує домашню працю у межах трудових відносин з роботодавцем;
2. Домогосподарством визнається сукупність осіб, які спільно проживають в одному жилому приміщенні або його частині, забезпечують себе всім необхідним для життя, ведуть спільне господарство, повністю або частково об’єднують та витрачають кошти. Такі особи можуть перебувати у родинних стосунках чи стосунках свояцтва, не перебувати у будь-яких із таких стосунків або перебувати і в родинних стосунках, і в стосунках свояцтва. Домогосподарство може складатися з однієї особи;
3. Роботодавцем є фізична особа, яка є одним із членів домогосподарства та з якою домашній працівник уклав трудовий договір.
Не вважається домашньою працею робота для домогосподарства, яка здійснюється особою нерегулярно та не більше 40 годин на місяць.
З домашнім працівником укладається письмовий трудовий договір, який визначає умови праці, права та обов’язки обох сторін. Договір може бути строковим або безстроковим. У договорі повинні бути зазначені такі важливі аспекти: прізвище, ім’я, по батькові та адреси роботодавця і домашнього працівника, місце роботи, дату початку дії трудового договору, а в разі укладення строкового трудового договору – строк дії договору, перелік обов’язків працівника, розмір заробітної плати, порядок її виплати (щомісяця, щотижня тощо), графік роботи, тривалість робочого дня, можливі вихідні дні, кількість днів оплачуваної відпустки, лікарняні виплати, а також додаткові, крім передбачених законодавством, права, гарантії, соціально-побутові пільги та взаємні зобов’язання сторін, умови проживання (якщо працівник проживає у роботодавця), визначаються підстави та порядок розірвання трудового договору, включаючи порядок надання попередження про звільнення, виплати при звільненні, способи обміну інформацією.
Незважаючи на постійне перебування в місці роботи, працівник зобов’язаний дотримуватись встановленого робочого графіку. Робочий час і час відпочинку, у т. ч. і щоденний, мають бути чітко визначені, а щорічна основна оплачувана відпустка надається тривалістю не менше 24 календарних днів. У разі ненормованого робочого дня, тривалість відпустки може бути збільшена.
Також обов’язковою нормою для допуску домашнього працівника до роботи є повідомлення до Державної податкової служби України про прийняття домашнього працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Оплата праці домашніх працівників регулюється КЗпП України та Законом України «Про оплату праці» і має враховувати специфіку виконуваних робіт. Вона включає заробітну плату, надбавки, премії, а також компенсації за роботу в особливих умовах, та не може бути меншою за встановлену законодавством мінімальну заробітну плату.
Домашні працівники самостійно сплачують єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування на засадах добровільності шляхом укладення договору про добровільну участь у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування.
Таким чином праця нянь, доглядальниць, хатніх помічників, водіїв, садівників, праця яких не помітна для суспільства, має можливість бути гідною і захищеною, як і будь яка інша праця, оскільки домашні працівники користуються всіма трудовими правами та гарантіями, передбаченими законодавством про працю, у тому числі на безпечні та здорові умови праці, та мають право на захист від будь-якої форми експлуатації або дискримінації.
Управління соціального захисту населення виконавчого комітету Славутської міської ради.