20 січня 2026 року на 77-му році життя зупинилося серце славутчанина, чий внесок у розвиток освіти та місцевого самоврядування є беззаперечним. Його життєвий шлях — це приклад самовідданого служіння людям та обраній справі.
Борис Миколайович народився 2 січня 1949 року у селі Головлі колишнього Славутського району, закінчував Славутську школу №1. Здобувши фах вчителя фізики та математики у Рівненському педагогічному інституті, повернувся на малу батьківщину, присвятив десятиліття свого життя педагогічній ниві. Остання займана посада — керівник школи № 2. Скільки поколінь учнів він надихнув, скільком передав свою любов до точних наук, знає лише час.
Його високий професіоналізм, компетентність та вольовий характер знайшли застосування і в роботі органу місцевого самоврядування. Протягом кількох скликань він гідно виконував обов’язки секретаря Славутської міської ради, користуючись непохитним авторитетом та глибокою повагою серед колег та жителів громади. До нього йшли за порадою, як до мудрого наставника та цікавого співрозмовника, і він ніколи нікому не відмовляв у допомозі чи слушній думці.
Це була людина з великим серцем, взірець життєвої мудрості, невичерпної енергії та безмежної любові до рідного краю. Його відхід – це непоправна втрата для кожного, хто його знав.
Міський голова Василь Сидор, депутатський корпус Славутської міської ради та виконавчий комітет висловлюють глибокі та щирі співчуття рідним, близьким і друзям Бориса Миколайовича. Важко знайти слова втіхи, які могли б зменшити цей невимовний біль втрати.
Світла пам’ять про Бориса Миколайовича Семенюка – як про видатного педагога, мудрого управлінця та просто добру людину – назавжди житиме в історії нашої громади та серцях земляків.
Царство Небесне та вічний спокій його світлій душі…