8 травня у Славутській міській громаді відзначили 80-ту річницю перемоги над нацизмом у Європі та День пам’яті й перемоги у Другій світовій війні 1939–1945 років. Це не просто день скорботи за загиблими — це час переосмислення історії без радянських міфів, з гідним акцентом на український внесок у перемогу над глобальним злом.
Славута приєдналася до загальноєвропейського формату вшанування завершення найкривавішої війни людства. Історична правда, яку десятиліттями намагалася привласнити імперія, повертається народу. Адже саме українські землі стали ареною найжорстокіших боїв, а мільйони українців — бійцями свободи в лавах союзних армій, у підпіллі та повстанських загонах.
Під час пам’ятних заходів присутні схилили голови у хвилині мовчання та поклали квіти до Меморіалу пам’яті полеглим славутчанам. Серед них — 718 земляків, які загинули на фронтах Другої світової. Вшанували й усіх Героїв, що упродовж десятиліть і донині кладуть життя за незалежну Україну.
Міський голова Василь Сидор звернувся до громади з глибокими словами:
«Сьогодні ми вшановуємо тих, хто в роки Другої світової війни захищав рідну землю від нацизму. росія безпідставно привласнила цю перемогу, хоча саме українська земля зазнала найтяжчих втрат. Мільйони українців билися в арміях союзників, тисячі діяли в підпіллі. Ціна свободи — це життя мільйонів. Слава тим, хто боронить Україну й сьогодні».
Квіти також поклали до Пантеону Слави — братської могили, де спочивають 426 воїнів Другої світової війни, які брали участь у визволенні Славутчини. Особливе місце в колективній пам’яті громади посідає Меморіальний комплекс «Поле Пам’яті». Це місце останнього спочинку десятків тисяч колишніх військовополонених «Грослазарет Славута — цвай. Табір 301», імена 18 360 з яких вдалося встановити. Тут також розташовані братські могили, де перепоховано 4 850 останків радянських воїнів з різних регіонів України та 2 366 солдатів армій країн-учасниць війни, загиблих на Правобережжі України.
Окремим болем залишається трагедія єврейського народу на Славутчині — близько 2500 людей були розстріляні на околиці міста. До пам’ятного знаку на місці масового знищення також поклали квіти. Цей жест — нагадування, що біль і пам’ять не мають терміну давності.
Не забуто й героїв Української повстанської армії. У селі Стригани стоїть пам’ятник 127 бійцям УПА, які загинули у травні 1944 року в боях із радянськими партизанами. Їхній подвиг — доказ незламності українського духу і постійного спротиву чужій диктатурі.
Сьогодні, коли Україна знову змушена захищати свою свободу від агресора, що цинічно спекулює пам’яттю про Другу світову, подібні дні набувають ще глибшого сенсу. російський рашизм — гібрид нацизму та сталінізму — знову кидає виклик цивілізованому світу.
Та як і 80 років тому, українці стоять на передовій історії — і в прямому, і в символічному сенсі. І як тоді, перемога буде здобута не лише силою зброї, а й правдою, гідністю і живою пам’яттю.
Славута пам’ятає. Україна чинить спротив. Світ має знати правду.
Славутський МВК.
