Війна має свою «психологію». Вона складається з інформаційно-психологічних атак.
Ми уже пережили всі стани діяльності психіки..І зараз у нас виснаження.
Попередній стан — це була ейфорія, яка підкріплювалася дикою злістю до ворога і невичерпною гордістю за наші перемоги. Під час ейфорії ми по максимуму об’єдналися, згуртувалися, зарядилися бойовим духом. Ми могли не спати, не їсти і функціонувати на всю бойову готовність.
Але для мозку енергетично важко працювати в такому стані. Тому він включив для себе функцію захисту!І ми почуваємо себе тотально виснаженими. Можуть бути ознаки депресії через постійну тривогу.
Ворог знає усі ці прийоми! Він на це й розраховує.
Щоби у стані виснаження зламати нас повністю!Залякати. Обдурити. Знешкодити..Наш мозок потім знову включиться в режим «готовності».
Зараз йому потрібно допомогти пережити виснаження.
За будь-якої нагоди спимо, навіть якщо для цього треба випити заспокійливе;
П’ємо воду. Обезводнений організм не може боротися зі стресом. Вода потрібніша за їжу;
Робимо інформаційні паузи від читання новин;
Виключаємо режим жалості за усим матеріальним. Ворог на це розраховує, тому нищить наші інфраструктури. Саме постійна жалість за втраченим ще більше підживлює тривогу і вирубує наш мозок.
Ми усе відбудуємо. Гроші нам на це нададуть.
включіться в план «що я зроблю після війни». це допоможе вашому мозку працювати на ваш порятунок, а не на тихеньке самознищення;
Рятуйтеся гумором. Це надійний щит для мозку, щоб трохи знизити кортизол;
Обіймайтеся;
Говоріть близьким «я тебе люблю».
Такі слова допомагають тримати сили.
не вірити, не поширювати не перевірену інформацію. Нас ніхто ніколи не здасть!
І ми не здаємося!
Христя Кішик