Все частіше на центральних телеканалах та в друкованих ЗМІ чуємо, що завдяки розпочатій децентралізації бюджети міст стали непомірно багатими. А що ми маємо в реальності?
Якщо говорити мовою цифр, то ось як змінився обсяг бюджету Славути за останні роки:
- 2013 рік – 14 млн. 346 тис. доларів,
- 2018 рік – 11 млн. 693 тис. доларів.
Бюджет розвитку у 2014 році був 1 млн. 171 тис. доларів, а в 2018 р. склав уже 606 тис. дол.
Як бачимо, збільшення не спостерігається. Децентралізація – передача повноважень та фінансів від державної влади якнайближче до людей – органам місцевого самоврядування. З 2015 року держава не передала жодного податку і збору на міста. Знижено норматив зарахування в бюджет міста по ПДФО на 15%. На міські ради перекинуто додаткові видатки по перевезенню пільгових категорій громадян, пільги з послуг зв’язку та інші, видатки загальноосвітніх закладів, енергоносії по закладах медицини і т.д. Так, потреба лише на передані повноваження у 2018 році складає 49 млн. 800 тис. грн. Виходить, що майже 50% від власних надходжень загального фонду бюджету міста вилучається на закриття державних функцій.
А є платежі, які цинічно держава недофінансовує, буквально забираючи гроші громади. Зокрема це стосується субвенції на соціально-економічну компенсацію ризиків проживання в 30-кілометровій зоні АЕС.
Міський бюджет формується за рахунок коштів, які платять суб’єкти підприємницької діяльності за місцем реєстрації. Це – плата за землю, податок на доходи фізичних осіб, єдиний і акцизний податок. Бюджет міста не отримує кошти ні від митних надходжень, ні від ПДВ, ні від податку на прибуток. А тільки те, що платять особисто добросовісні законослухняні громадяни, при чому більшість із мінімальної заробітної плати – а це 18%. З даної суми в місцевий бюджет надходить 60%. А ще 1,5% військового збору йде до бюджету держави. Всі решта податків та зборів, що сплачуються суб’єктами господарювання на теренах міста, потрапляють до державного і обласного бюджетів.
А ще безвідповідальним є працювати на теренах міста, в повному обсязі використовувати його інженерно-транспортну, соціальну інфраструктуру, а основний бюджетоутворюючий податок (податок на доходи фізичних осіб) сплачувати в бюджет іншої адміністративно-територіальної одиниці України (наприклад, м.Київ, м.Казятин, м.Хмельницький, с. Цвітоха чи ін.). До прикладу, «Укрзалізниця», прокуратура не сплачують податки за місцем здійснення діяльності.
Така ситуація складається не лише у Славуті, але й в інших містах України. А тому якщо держава декларує такі важливі для суспільства реформи як децентралізація, то це потрібно робити не за рахунок і так збіднілих українців, а передбачати гарантовані Конституцією та законами України відповідні видатки.
- Стаття 142 Конституції України: «Витрати органів місцевого самоврядування, що виникли внаслідок рішень органів державної влади, компенсуються державою».
- Стаття 143 Конституції України: «Органам місцевого самоврядування можуть надаватися законом окремі повноваження органів виконавчої влади. Держава фінансує здійснення цих повноважень у повному обсязі за рахунок коштів Державного бюджету України або шляхом віднесення до місцевого бюджету у встановленому законом порядку окремих загальнодержавних податків, передає органам місцевого самоврядування відповідні об’єкти державної власності».
- Стаття 85 Бюджетного Кодексу України: «Держава може передати Раді міністрів Автономної Республіки Крим чи органам місцевого самоврядування право на здійснення видатків лише за умови відповідної передачі фінансових ресурсів у вигляді закріплених за відповідними бюджетами загальнодержавних податків і зборів (обов’язкових платежів) або їх частки, а також трансфертів з Державного бюджету України».
Отже, про яку децентралізацію можна говорити, якщо не виконуються положення навіть Основного Закону України.
Міський голова Славути Василь Сидор