На допомогу батькам, які виховують дітей з особливими освітніми потребами

«Запитуйте – відповідаємо»

1. Чи існує взаємозв’язок між рухами пальців рук і мовленнєвим розвитком дитини?
Про те, що мануальні (ручні) дії дитини мають особливий вплив на її розвиток, було відомо ще до нашої ери. Давні медики знали, що за насиченістю акупунктур ними точками й зонами кисть не поступається вуху чи стопі. Масаж цих точок поліпшує пам'ять, розумові здібності, знижує емоційне напруження, , покращує діяльність серцево-судинної і травневої системи, розвиває координацію рухів, силу і спритність рук, підтримує життєвий тонус. У дослідженнях сучасних вчених (М.Кольцової, М.Бернштейна) увага концентрується на дрібній моториці, тобто тонких рухах пальців. Виявлено, що рівень розвитку мовлення дітей прямо залежить від сформованості тонких рухів пальців рук. Якщо розвиток дрібної моторики відповідає віку, то й мовний розвиток перебуває в межах норми. Якщо ж рухливість пальців відстає, то затримується і мовний розвиток, хоча загальна моторика при цьому може бути нормальною. Доведено, що рухи пальців стимулюють дозрівання центральної нервової системи і прискорюють розвиток мовлення дитини. Постійна стимуляція зон кори головного мозку, що відповідають за дрібні рухи пальців рук, є необхідним елементом у системі логопедичного впливу. Таким чином, для корекції мовних порушень необхідна робота над дрібною моторикою, бо кінетичні відчуття, що йдуть від пальців рук, несуть у кору головного мозку додаткову енергію. Руки – це ансамбль сенсорних, перцептивних і виконавчих органів. Робота з пальцями виводить кору головного мозку на новий енергетичний рівень, підвищує її тонус.

2. Навіщо потрібна пальчикова гімнастика вашій дитині?
Коли дитина робить ритмічні рухи пальцями одночасно з власним мовленням, то різко підвищується узгодженість діяльності лобної і скроневої частини мозку, де знаходяться моторний і сенсорний мовні центри. Пальчикові вправи з логоримами (віршами) розвивають динамічну координацію, довільне переключення і диференційованість рухів, гальмують зайві рухи й активізують необхідні, і, як наслідок, знижують прояви астеноневротичного й церебрастенічного синдромів, сприяють нормалізації темпу, ритму, чіткості й точності мовленнєвих рухів, складової структури слова. Тому, в арсеналі кожного з батьків, які виховують дитину з вадами психофізичного розвитку має бути система динамічних вправ для розвитку дрібної моторики у віршованому супроводі.

3. З якого віку починати пальчикові вправи?
Тренувати пальців рук можна навіть у немовляти, використовуючи його хапальний рефлекс. Вклавши свої вказівні пальці в крихітні долоньки, дорослий відчуває таке міцне стискання, що може навіть трохи підняти немовля. Чим частіше у дитини задіяний хапальний рефлекс, тим ефективніший її емоційний та розумовий розвиток. Тож не варто одягати дітям сорочечки з довгими зашитими рукавами, які обмежують рухи пальців. Із 6 – 7 місячного віку треба робити масаж рук: розминати й погладжувати кисть руки і кожен пальчик окремо, супроводжуючи ніжними словами:
Рученьки любенькі,
пальчики пухкенькі,
маленькі і білі,
виростуть умілі.
Дорослим здається, що немовля не розуміє мови дорослих, але воно вже вчиться розпізнавати звукову оболонку слів, реагує на її енергетичний зміст. Тож з 8 – 10 місячного віку радимо виконувати з малюками активні вправи – забавлянки у віршованому супроводі («Ладоньки – ладусі», «Сорока – ворона», «Печу, печу хлібчик»). З віком вправи складнішають. Діти починають виконувати рухи без допомоги дорослих, повторюють окремі слова, а потім – і цілі віршики. Для проведення пальчикової гімнастики – це найважливіший період!

Бажаємо успіхів!

Завідувач Славутської міської психолого – медико – педагогічної консультації
Новоселецька О.Г. Тел.: 2-22-37, 2-15-95

Розміщенно в Без категорії