Екологія Малополіського Погориння в умовах зростаючого антропогенного впливу

Неординарна подія трапилася у Славуті 15 грудня, адже саме цього дня у міському Палаці культури на науково-практичну конференцію «Екологія Малополіського Погориння в умовах зростаючого антропогенного впливу» зібралися водночас професіонали-енергетики та науковці-захисники природи, а також представники громад 30-кілометрової зони Хмельницької АЕС, освітяни, громадськість.
Захід такого спрямування вперше відбувся у зоні спостереження Хмельницької АЕС. Проводилася конференція за ініціативи та підтримки ВП «Атомпроектінжиніринг» ДП НАЕК «Енергоатом», Хмельницької атомної електростанції, Асоціації 30-кілометрової зони ХАЕС, міського голови м. Славута, Українського ядерного товариства, Національного науково-природничого музею НАН України (м. Київ), Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Хмельницькій області, Міського краєзнавчого музею (м. Нетішин), управління освіти Славутської міської ради. Гарним дарунком усім учасникам конференції стала підготовлена освітніми закладами міста виставка красивих квітучих композицій та фотодоказів природної краси нашого краю.
Розпочалося пленарне засідання із привітань членів президії, адресованих учасникам конференції.
Василь Сидор, міський голова м. Славута, голова оргкомітету з проведення конференції:
– Приємно, що у Славуті сьогодні зібралися справжні професіонали, знавці своєї справи, які поділяться з нами актуальними для нашого регіону дослідженнями. Для славутської громади важливо знати в якому екологічному середовищі вона живе та в якому зростатимуть її діти. Тому сподіваюсь на результативну подальшу співпрацю.
Володимир Коровкін, заслужений енергетик України, віце-президент Українського ядерного товариства:
– Вітаю вас, шановні учасники конференції, від імені багатотисячного колективу національної енергетичної компанії, міжнародного комітету ветеранів ядерної енергетики та промисловості з надією на плідну співпрацю. Сьогодні ми наведемо вам об’єктивну інформацію щодо безпечності та надійності наших енергетичних проектів. Сподіваюся, що і при будівництві 3-го, 4-го енергоблоків ХАЕС буде дотримано стандарт якості та культури безпеки, а жителі зони спостереження отримають відповідну соціально-економічну підтримку, в тому числі і у будівництві необхідних об’єктів.
Від імені генерального директора Хмельницької АЕС Миколи Панащенка привітав учасників конференції заступник ВП «Хмельницька ХАЕС» з кадрів і соціального розвитку Віктор Демидюк:
– Проведення конференції – свідчення усвідомлення відповідальності усіх її учасників за екологічні аспекти життя нашого краю. Хмельницька АЕС в числі організацій, що зацікавлені у фіксації неупереджених показників впливу промисловості на флору і фауну краю, аби враховувати їх у своїй роботі. В 30-кілометровій зоні навколо ХАЕС перебуває 47 об’єктів природно-заповідного фонду загальною площею 3083,5 гектара. Наявні на станції підрозділи ретельно, у відповідності до наукових рекомендацій, відслідковують радіаційний фон, водні маси, повітряний басейн тощо.
На адресу Конференції надійшло вітання від члена оргкомітету, виконавчого секретаря Українського ядерного товариства Сергія Вікторовича Барбашова:
Вважаю, що тільки спільне вивчення наявних проблем представниками усіх зацікавлених груп, відкрите обговорення проектів нових промислових та енергетичних об’єктів, які планується споруджувати у регіоні, допоможуть виробити узгоджене рішення. Тільки так можна досягти згоди у суспільстві та забезпечити його безпечний розвиток.
Приєднався до вітального слова Валерій Новосад, завідувач Ботанічного музею Національного науково-природничого музею НАН України, член оргкомітету, модератор Конференції, який зазначив, що природа Малополіського Погориння багата унікальними луками, лісами, болотами, які слугують еталонами різних типів рослинності для всієї Європи і світу. Унікальне біологічне різноманіття, величезна кількість раритетних видів, мальовнича краса природних ландшафтів – все те, що ми повинні зберегти і передати своїм нащадкам у такому ж вигляді.
Під час пленарного засідання до уваги учасників конференції було представлено дев’ять різнопланових виступів.
Василь Сидор у своєму виступі на тему «Збереження довкілля та ощадливе природокористування – пріоритетне завдання громади міста Славута» розповів про природні багатства Славутського краю, а також про конкретні дії щодо збереження довкілля міста. Так, з метою організації та координації заходів із охорони природних джерел в місті, відповідно до рішення сесії Славутської міської ради від 27 березня 2009 року “Про організацію охорони територій джерел міста”, затверджено назви та паспорти дванадцяти найбільш відомих джерел. У місті офіційно затверджений перелік дев’яти земельних ділянок рекреаційного призначення. Діє Програма поводження з твердими побутовими відходами, в рамках якої впроваджено роздільний збір ПЕТ-пляшок через встановлення у мікрорайонах міста відповідних контейнерів, проводиться збір паперу в освітніх закладах за активної участі молоді. У планах міської влади налагодження системи роздільного збору скла та інших твердих побутових відходів.
Валерій Новосад, член оргкомітету з проведення конференції, завідувач Ботанічного музею Національного науково-природничого музею НАН України виступив на тему: «Фітобіота Малополіського Погориння в умовах зростаючого антропогенного впливу». Зараз збереження фіто- та флорорізноманніття Малополіського Поргориння забезпечується регіональною
природно-заповідною мережею, що включає ряд заповідних об’єктів. Надзвичайно актуальним для регіону є вивчення та охорона зникаючого фіто-, флоро- та ландшафтного різноманіття, здійснення наукових розробок стосовно обов’язкових заходів, реалізація яких могла б суттєво зменшити вплив будівництва ХАЕС на стан довкілля і зокрема на її флору та раритетний флорофонд. Широкого поширення не лише в досліджуваному регіоні, але й по всій Україні, набув процес фітобіологічного забруднення адвентивними (чужими) видами флори, що накладає відбиток на весь рослинний покрив, призводячи до глибинної трансформації регіональної флори. У світлі піднятих проблем значна роль повинна відводитись таким регіональним еколого-просвітницьким центрам з питань охорони довкілля, як краєзнавчі музеї, екоцентри, природоохоронні громадські організації, районні інспекції з охорони природи, шкільні гуртки тощо, адже саме вони об’єднують кращих знавців свого краю.
На соціально-економічний розвиток регіонів розміщення об’єктів ядерної енергетики як фактор посилення екологічної безпеки звернув увагу директор Центру взаємодії з органами державної влади та ОРЕ-радник президента ДП НАЕК «Енергоатом» Костянтин Запайщиков:
– Чинним законодавством України передбачено, що населення територій, на яких розташовуються підприємства по видобуванню уранових руд, ядерні установки, об’єкти, призначені для поводження з радіоактивними відходами, має право на соціально-економічну компенсацію ризику від їх діяльності. Найкращий шлях досягнення цієї мети – економічне стимулювання населення в місцях розміщення ядерних установок. Завдяки прийнятим у 2009 році змінам до Закону України “Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку” було передбачено чіткий механізм та умови цільового і ефективного використання коштів соціально-економічної компенсації ризику населення, яке проживає на території зони спостереження. Значна заслуга в цьому Асоціації територіальних громад 30-кілометрової зони ХАЕС, яку очолює міський голова Славути Василь Сидор. Починаючи з 2010 року розпочалося відповідне фінансування місцевих бюджетів зон спостереження. Проте наразі існують проблемні питання щодо законодавчого встановлення механізму справляння збору. Потребують врегулювання на довгострокову перспективу окремі правові питання справляння збору на соціально-економічну компенсацію населенню, яке проживає на території зони спостереження, в частині: реалізації Рішення Конституційного суду стосовно повноваження визначати розмір відрахувань та
порядок перерахування коштів збору; внесення до Податкового кодексу України збору, який передбачений Законом України “Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку”.
З метою врегулювання питання у Верховній Раді зареєстровано відповідні законопроекти, що узгоджують положення Закону “Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку” з положеннями Податкового кодексу, Бюджетного кодексу та Рішенням Конституційного Суду України. Прийняття та
реалізація цих законопроектів сприятиме системному вирішенню питань соціального захисту населення зон спостереження АЕС. Це дасть можливість створити відповідні соціально-економічні умови проживання та праці громадян у місцях розміщення підприємств з видобування і переробки уранових руд, ядерних установок і об’єктів, призначених для поводження з радіоактивними відходами.
Змістовною також була доповідь заступника голови Подільського екологічного товариства Руслана Білика щодо ролі громадськості в охоронні та збереженні біологічного і ландшафтного різноманіття Малополіського Погориння. Останнім часом в Україні і Хмельницькій області все більшого масштабу набуває участь громадськості в охороні довкілля та збереженні біологічного та ландшафтного різноманіття. До складу громадських організацій входить багато професіоналів галузі охорони довкілля, які мають відповідну освіту та досвід. Понад десять років одним із основних напрямків роботи природоохоронних громадських організацій є охорона та збереження одного із найцінніших в Україні природних комплексів – Малого Полісся. Членами ХОГО “Подільське екологічне товариство” спільно з спеціалістами Держуправління охорони навколишнього природного середовища в Хмельницькій області проведена ґрунтовна робота з підготовки матеріалів до проекту створення національного природного парку “Мале Полісся”. Ввесь пакет матеріалів проекту створення парку направлений для підготовки проекту Указу Президента України до Міністерства охорони навколишнього природного середовища України.
Із зацікавленостю слухали присутні виступ Віце-президента Українського ядерного товариства Володимира Коровкіна на тему: «Рівненська АЕС та навколишнє середовище». Володимир Олександрович є справжньою людиною-легендою в атомній енергетиці країни. Адже саме він з нуля посеред поліських боліт та лугів організував проектування та “підняв” Рівненську атомну електростанцію. Він доклав максимальних зусиль, щоб РАЕС стала кращою з кращих в атомній енергетиці. І йому це вдалося, адже численні експертні оцінки відповідних структур, в тому числі і найвпливовішої – Міжнародної агентства з атомної енергії засвідчують якісну роботу РАЕС та її безпеку для навколишнього середовища.
Денис Зенюк, начальник відділу технічного планування ВП «АПІ» ДП НАЕК «Енергоатом» із темою «Забезпечення безпеки енергоблоків № 3 та № 4 Хмельницької АЕС»:
– Проекти реакторних установок для 3 та 4 енергоблоків Хмельницької АЕС відповідають діючим національним нормативним документам, стандартам МАГАТЕ та вимогам Клубу європейських експлуатуючих організацій, що підтверджує відповідний сертифікат. Зокрема, це стосується ряду показників – від сейсмічної оцінки можливих впливів природного середовища до технічної оцінки існуючих конструкцій. Основні принципи забезпечення безпеки блоків полягають у поєднанні активних та пасивних систем безпеки та застосування вдосконаленого обладнання.
Дмитро Ширин, провідний інженер з екології ПАТ КІЕП «Оцінка впливу на навколишнє середовище техногенної діяльності будівництва енергоблоків № 3, № 4 ХАЕС»:
– Проведені оцінки засвідчують, що суттєвих показників, які привели б до підвищення допустимих нормативних рівнів впливу на компоненти навколишнього середовища, не знайдено. Прийняті в ТЕО технологічні рішення при будівництві і експлуатації практично виключають виникнення значимого впливу блоків на природне середовище. Експлуатація енергоблоків № 3 та №4 ВП «ХАЕС» в цілому не здійснить прямого впливу на структуру і динаміку рослинних та тваринних груп, а також не потягне за собою зміни чисельності популяцій рідкісних і червонокнижних видів рослин і тварин.
Любов Крицька, кандидат біологічних наук, старший науковий співробітник Ботанічного музею Національного науково-природничого музею НАН України. Тема «Пріоритетні напрямки дослідження та природоохоронні заходи щодо збереження фіто- і флоро різноманіття в зонах впливу енергокомплексів»:
– Оскільки сучасні життєві потреби людства неможна задовольнити без використання енергоносіїв, необхідно коректно і толерантно, на основі наукових досліджень, при співпраці фахівців різного спрямування забезпечити співіснування природи і об’єктів техніки в зонах впливу енергокомплексів. Тридцятикілометрова зона є об’єктом всебічного вивчення і особливої уваги дослідників, а також громадськості, місцевих екологів і природоохоронців. Тому подальші дослідження раритетного фітогенофонду зони впливу ХАЕС містять численні завдання, заходи для реалізації яких сприятимуть збереженню фіто- та флороценорізноманіття як найважливіших елементів природних екосистем, стабільність і самовідновлюваність яких є основою забезпечення сталого розвитку в регіоні.
Григорій Коваленко, доктор фізико-математичних наук, професор, начальник відділу Українського науково-дослідного інституту екологічних проблем (м. Харків) виступив з ґрунтовною доповіддю щодо впливу природних і техногенних радіаційних джерел на навколишнє природне середовище та населення України.
Після закінчення пленарного засідання розпочався наступний етап – виступи по секціям, присвячених темам «Біотичне різноманіття та його охорона», «Вплив енергетичних підприємств на навколишнє середовище», «Роль екологічного виховання, пропаганда збереження довкілля, екологічний туризм та краєзнавчі дослідження». Найцікавіші доповіді Конференції увійшли до науково-популярного збірника, який, переконані, буде цікавим широкому колу читачів.
Увесь день науково-практичної конференції був насичений цікавими, актуальними доповідями та науковими дискусіями.
По закінченню науково-практичної конференції відбулася урочиста церемонія нагородження учасників ряду конкурсів та екологічних акцій. Від імені ВП «Атомпроектінжиніринг» та секретаріату Українського ядерного товариства учасники конкурсу журналістських статей були нагороджені дипломами, а саме: учні із славутських навчальних та позашкільних закладів – Марина Якимчук, Людмила Васькевич, Павло Ковальчук, Галина Малярчук, Марина Семенюк, Марина Поліщук, Олена Прокопчук; із м. Шепетівка – Юлія Бондарчук, Анна Зайцева, Олена Самара, Святослав Агапов; із м. Нетішин – Олексій Степанович, Олександра Савич.
В рамках регіональної науково-практичної конференції «Екологія Малополіського Погориння в умовах зростаючого антропогенного впливу» відбувся конкурс постановок та агітбригад екологічної тематики, у якому взяли участь 23 самодіяльних колективи та задіяно понад 350 дітей різного віку. Організаторами заходу виступили управління освіти Славутської міської ради за підтримки ВП «Атомпроектінжиніринг», ДП НАЕК «Енергоатом» та Українського ядерного товариства. Крім того, сприяли у проведенні акції Будинок дитячої творчості та Екологонатуралістичний центр міста.
Усі присутні мали можливість переглянути шоу-містерію за мотивами програм переможців конкурсу екологічних театрів – захоплююче дійство за участю маленьких та юних представників нашого міста.
Хвилюючою була церемонія нагородження переможців акції. За рішенням журі конкурсу ІІІ-тє місце здобула еко-вистава «У чарівному лісі», яку підготували вихованці ЗОШ № 3, ІІ-ге – за мюзикл колективу СЗОШ № 9; І-ше місце було присуджено казці про людяність у постановці колективу ЗОШ № 7. Нагороду «гран-прі» заслужено отримали вихованці БДТ м. Славути. Не вщухали емоції від казкової вистави за участю найменших представників нашого міста – вихованців ДНЗ № 1 «Оленка», ДНЗ № 3 «Росинка», ДНЗ № 7 «Дюймовочка», ДНЗ № 2 «Подоляночка», ДНЗ № 6 «Золота рибка», ДНЗ № 4 «Сонечко», НВО № 1, НВО № 2. Неймовірно гарні декорації, яскраві костюми, оригінальний сценарій та перші творчі дебюти малечі, без сумніву, залишили безліч приємних вражень у присутніх гостей. За свою майстерну підготовку колективи дошкільних закладів отримали грошові сертифікати на свій розвиток.
На цьому церемонія нагородження не закінчувалася. Відзнаки та грошові винагороди отримали й інші учасники, які стали дипломантами екологічної акції: вихованці Цвітоського НВО, НВК «ЗОШ І-ІІІ ст., гімназія» № 5, ЗОШ № 4. Членами журі визначені й номінації колективів: кращим у номінації «Ефективне художнє рішення» став Екологонатуралістичний центр, У номінації «За артистизм» перемогла ЗОШ № 6, номінацію «Краще музичне оформлення» присуджено ЗОШ № 1, команді НВК «ЗОШ І-ІІІ ст., гімназія» присвоєно номінацію «Дружні, старанні, наполегливі». Усі номіновані колективи отримали цінні нагороди. Заступник міського голови, голови оргкомітету Галина Фурманчук насамкінець ознайомила присутніх із рішенням Українського ядерного товариства подарувати громаді міста Славути сучасну дитячу площадку. Як було зазначено у рішенні, це знак вдячності місцевим органам влади за підтримку та розвиток освіти, творчості активності дітей, турботу про цікаве їх дозвілля, увага до проблем материнства та дитинства, плідне співробітництво із УкрЯТ, значний вклад в економічний розвиток регіону.
Підведення підсумків науково-практичної конференції «Екологія Малополіського Погориння в умовах зростаючого антропогенного впливу» відбулося 16 грудня у навчально-тренувальному центрі при ВП «ХАЕС» у м. Нетішин.
Л. Чумак, О. Лиса