Місто Славута отримало нові повноваження архітектурно-будівельного контролю

29 лютого, в рамках децентралізації системи держархбудконтролю, відбулась передача повноважень від Державної архітектурно-будівельної інспекції України до виконавчого комітету Славутської міської ради.

Голова Держархбудінспекції Олексій Кудрявцев та міський голова Славути Василь Сидор підписали акт приймання-передавання справ. Тепер місцева влада в повній мірі може користуватися новими повноваженнями.
“Славута – перше місто на Хмельниччині, яке отримує функції архбудконтролю, – наголосив Олексій Кудрявцев. – Ми готові всіляко допомагати місцевій владі їх реалізувати для того, щоб будівництво на території міста відбувалось в рамках закону”.
В свою чергу, Василь Сидор підкреслив важливість отримання нових повноважень для місцевої громади. “Влада, яка працює на місці, мусить й відповідати перед людьми. І ми зробимо все можливе, щоб децентралізація держархбудконтролю пішла на користь як будівельникам, так і звичайним громадянам”, – зазначив він.

Міжнародний конкурс шкільних медіа

Міжнародний конкурс шкільних медіа – це захід, який дозволяє учням середніх навчальних закладів проявити себе в якості журналіста, допомагає підвищити прозорість сфери середньої освіти шляхом демократизації шкільних медіа.

XIX Міжнародний конкурс шкільних медіа відбувається 28-30 квітня у м. Миколаєві. Минулого року участь у конкурсі взяли 1675 стінних, друкованих, електронних газет, фото-, теле-, та радіорепортажів з понад 700 закладів середньої та позашкільної освіти з усіх областей України, а також Болгарії. Греції, Польщі, Білорусії, Грузії, Росії, Молдови та інших країн.

Вже традиційно підбиття підсумків та нагородження переможців XIX Міжнародний конкурс шкільних медіа відбудеться 29 квітня в м. Миколаєві. Участь у заході візьмуть близько 300 юнкорів з різних областей України, а також з інших країн. Під час заходів Конкурсу юнкори зможуть не тільки дізнатися про кращі юнкорівські роботи, але й поспілкуватися з однолітками з різних областей України та інших держав, а також взяти участь у майстер-класах відомих журналістів України, зустрітися з керівниками провідних медіа, відомими діячами, дипломатами.

Контактна особа: Марина Головченко 0(512) 50 00 30

«Зробимо Україну чистою разом!»

З метою поліпшення екологічної ситуації України, розвитку Всеукраїнського волонтерського руху, спільного прагнення до кращого майбутнього в розбудові екологічного сектору, громадською організацією «Let’s do it, Ukraine» спільно з міжнародним рухом «Let’s Do It! World» за підтримки громадських організацій в рамках акції заплановано проведення: всеукраїнського екологічного фестивалю «ЧистоФест».

Щорічна всеукраїнська соціально-екологічна акція з прибирання зелених зон та благоустрою територій – «Зробимо Україну чистою разом!» буде проводитись 23 квітня 2016 року.
Розпочнеться усе прибиранням, а завершиться фестивалем «ЧистоФест». Також у планах організаторів провести вечори екологічного кіно, тренінги, екологічні табори тощо.

Ця акція дає можливість кожному учаснику зробити свій посильний і добровільний внесок у поліпшення загальної екологічної ситуації нашого краю, щоб всі ми об’єднались у справі захисту навколишнього середовища на благо майбутнього нашої планети, яка дарувала нам життя.

Департамент екології та природних ресурсів облдержадміністрації запрошує долучитись до акції небайдужих громадян, комерційні та некомерційні організації, компанії та державні установи, співробітники яких приєднуються до акції на рівні корпоративної соціальної відповідальності, засоби масової інформації, зірок та лідерів громадської думки.

Своїми діями ми покажемо приклад дбайливого ставлення до навколишнього середовища, природи рідного краю, закликаємо усіх мешканців області впорядковувати свій життєвий простір.

Акція має глибоке суспільне значення, адже об’єднує громадянське суспільство, представників бізнесу та органи державної влади у вирішенні питань поводження з відходами та одночасно сприяє розвитку волонтерського руху в Україні.

Велика радість для маленьких славутчан

25 лютого у ДНЗ № 3 «Росинка» відбулася неординарна подія. Після реконструкції тут відкрився плавальний басейн. На свято завітали: перший заступник голови обласної державної адміністрації Василь Процюк, міський голова Василь Сидор, голова районної державної адміністрації Богдан Маршук, міські депутати, представники управління освіти, дирекція та колектив садочка, батьки вихованців та громадськість.

Гості відвідали басейн, де їх радо зустріли красуня цариця, Нептун і русалки та було продемонстровано перше заняття з дітлахами у водному царстві.
Далі усіх присутніх запросили до спортивно-музичної зали, яка була урочисто відкрита після проведення ремонтних робіт у жовтні місяці минулого року. Там на усіх чекало чудове театралізоване дійство – танок медуз, крабів, восьминогів та перлинок з рибкою.
Привітав усіх із радісною подією міський очільник Василь Сидор: “Ми разом із депутатами і управлінням освіти прийняли рішення і втілили всі мрії у реальність. Наші діти повинні зростати і виховуватись в хороших умовах. Я вдячний за те, що нас підтримала Хмельницька обласна державна адміністрація і Хмельницька обласна рада (депутати минулого скликання – Артур Фрідман, Іван Гладуняк, Валентина Сабінська, Володимир Філінюк). І ось результат – ми маємо заклад, яким можемо пишатися. В басейні зможуть займатися не лише вихованці даного закладу, а й діти з усього міста”.
Василь Богданович вручив грамоти виконавчого комітету Славутської міської ради Ткачук Наталії –завідувачу дошкільного навчального закладу №3 «Росинка» та Костянтину Василевському – працівнику ПП «Техномаркет».
Перший заступник голови обласної державної адміністрації Василь Процюк у своїй вітальній промові наголосив на тому, що здорові діти – це майбутнє нації України, а відкриття такого басейну тільки сприятиме оздоровленню дітей, позитивно впливатиме на фізичний стан малечі та принесе чимало задоволення і радості. «Завдяки спільним зусиллям та наполегливій праці здобуто гарних результатів. Ми бачимо наглядний приклад раціонального використання коштів. В свою чергу, керівництво області буде всебічно сприяти тому, щоб на Хмельниччині реалізовувалось все більше подібних проектів», – додав обласний очільник.
Василь Васильович здійснив приємну місію та нагородив грамотами з нагоди відкриття басейну Наталію Ткачук та Василя Яцюка – генпідрядника, начальника КП «Славутське ЖКО» і вручив подяку обласної державної адміністрації підприємцю м. Славути Василю Панчуку.
У свою чергу слова щирої подяки за підтримку і допомогу міському голові та обласному керівництву, депутатському корпусу висловили начальник управління освіти Ельміра Перепелиця, завідувач ДНЗ №3 «Росинка» Наталія Ткачук та голова батьківського комітету Вікторія Кузмінчук.
Також колектив садочка та дошкільнят привітав директор ЗОШ №7 Олександр Палій. Учениці загальноосвітнього закладу, колишні вихованки садочка, подарували присутнім чудову пісенну композицію.
Прес-служба Славутського МВК

Навчити дітей міркувати про те, що залишиться після нас

Сьогодення, зміни в суспільстві як економічні так і політичні, вносять свої корективи в роботу дошкільних закладів. Тому, одним із важливих завдань стало створення необхідних освітніх умов для навчання дітей розумному природокористуванню та раціональному енергозбереженню.

Дати дітям зрозуміти, що все має свої межі і нескінченого в природі немає, що від того, як ми використовуємо природні ресурси та відновлюємо їх, залежить життя наступних поколінь – ось такі важливі завдання поставили перед собою педагогічні працівники дошкільного закладу №9 «Теремок» та розробили спеціальну програму для навчання.

Поділитись досвідом, залучити до інноваційної ідеї дошкільні заклади міста – саме таку мету поставили перед собою організатори науково-практичної конференції з питань «Соціалізація дошкільника. Навчання розумному природокористуванню та енергозбереженню», яка відбулася 24 лютого у ДНЗ №9 під патронатом міського голови Василя Сидора та начальника управління освіти Ельміра Перепелиці.

У ній взяли участь заступник міського голови Ігор Піголь, методист інформаційно-методичного центру управління освіти Людмила Курельчук, працівники дошкільних навчальних закладів міста та батьки маленьких вихованців.

Справжньою окрасою заходу стали чарівні ведучі, вихованці старшої групи: Матвійчук Марія та Чернюк Віка. З притаманною маленьким леді елегантністю, майстерно так, що позаздрив би не один телевізійний український канал, вони блискуче справлялись зі своєю роллю.

На початку засідання ведучі надали можливість виступити Василю Сидору, який, до того ж, є і рецензентом цієї програми. Він наголосив на необхідності навчанню дітей дошкільного віку екологічній культурі, зокрема для міста та України, висловив подяку колективу, який постійно працює над вдосконаленням своєї роботи, побажав йому успіхів.

Далі, до слова запросили очільника управління освіти Ельміру Перепелицю, завідувача ДНЗ «Теремок» Віту Шитманюк, які визначили завдання дошкільних навчальних закладів в так званій соціалізації дошкільників, розповіли про практичну та дослідницьку діяльність вихованців і висловили сподівання, що напрацювання працівників установи стануть суттєвою допомогою педагогам в організаці подібних занять.

А саму програму презентувала вихователь-методист Валентина Бурак, яка є не тільки справжнім майстром своєї справи, а й визнаним на державному рівні педагогом. Вона розповіла про діяльність клубу економічних знань «Енергозбереження: я, родина, дитячий садок, місто» для дітей старшого дошкільного віку (5, 6 років) та, створеного для малюків віком від чотирьох до п’яти років, гуртка з питань розумного природокористування «Екошкола».

Для кращого сприйняття матеріалу, педагоги використали образ Афлатунчика, уявного героя з космосу – вогняного шару, який допомагає дітям краще пізнати світ та себе в ньому. Присутні мали змогу познайомитись з живим Афлатунчиком та його тлумачним словничком, який представили вихованці старшої групи. Всі заняття з дітьми проводяться в ігровій формі.

Відповідно до фізіологічних та вікових характеристик дітей, у процесі гри, вони засвоюють знання про природні та штучні джерела енергії, навчаються заходам з теплозбереження, дбайливому використанню електроенергії тощо. Для засвоєння програмного матеріалу використовуються різні методи роботи: бесіди, розповіді, перегляд фільмів, малювання, ліплення, конструювання, моделювання проблемних ситуацій, конкурси, вікторини, заняття на природі, екскурсії до установ, підприємств, зустрічі з працівниками житлово-комунального господарства, Хмельницької АЕС тощо.

Вихованці, на відміну від багатьох дорослих, знають, що необхідно роздільно пакувати сміття, мати контейнер для батарейок, закручувати крани, щоб не проливалась вода, вимикати світло, не смітити та прибирати вулиці.
Схвальну оцінку роботи дошкільного навчального закладу надали присутні педагоги та мама вихованця. Виявляється, діти не тільки добре засвоюють знання, а й вдома повчають батьків.

Ось таку корисну навчальну роботу проводять у «Теремку»: вчать дітей міркувати про те, що залишиться після нас.

Прес-служба Славутського МВК.

Крим: територія правопорушень

Цивілізований світ допустив анексію Криму Російською Федерацією лише на політичному рівні. Допустити анексію на юридичному рівні у Заходу просто немає права. США і Велика Британія, як учасник Будапештського меморандуму 1994 року, усвідомлюють, що ніхто його не виконує, але йти далі і закривати очі на численні порушення прав людини в окупованому Криму міжнародна спільнота не може. Позаяк це спричинить повний крах системи міжнародного права, і поверне світ до права сили.
Рік окупації Криму Російською Федерацією відзначився тотальними порушеннями прав людини, та перетворенням АРК на «півострів страху».

 «У Криму люди бояться висловити свою думку, відчувають страх за своє життя та майбутнє, страх сповідувати свою віру та спілкуватись рідною мовою», — заявила Уповноважений Верховної Ради України з прав людини Валерія Лутковська під час 113-а сесії Комітету з прав людини у Женеві.
Free Crimea презентувала «Чорну книгу окупації Криму» – збірника фіксованих фактів порушення прав людини у Криму. Нещодавно подібні звіти були представлені й іншими міжнародними та українськими правозахисними організаціями.
 Зокрема, відповідні доповіді оприлюднили у березні 2015 року міжнародна правозахисна організація Amnesty International та міжнародна організація Freedom House за підтримки Atlantic Council. А 16-17 березня 2015 року на 113-й регулярній сесії Комітету з прав людини ООН в Женеві, українські правозахисники представили ще одну доповідь про порушення Росією прав людини у Криму.
У всіх цих доповідях перераховані та детально зафіксовані факти порушень прав людини, які можуть бути доказами під час судових процесів і в Європейському судів з прав людини, і в Міжнародному кримінальному суді (більш відомий як “Гаазький трибунал”). 
«У подальшому факти порушень прав людини, зафіксовані та описані у звітах можуть і будуть використовуватись у численних справах проти Російської Федерації у Європейському суді з прав людини. Посилання на деякі з них можуть міститися у самих рішеннях ЄСПЛ», – говорить Андрій Кіхтенко, юрист фірми ILF, що займається також захистом прав людини у Європейському суді.
Мова йде про такі правопорушення як викрадення, катування та вбивство людей на півострові, часто-густо це стосується представників кримськотатарського народу та проукраїнських активістів; переслідування за політичними мотивами (кримінальна відповідальність за «невизнання Криму частиною РФ»); порушення у сфері свободи слова, мирних зібрань та праві вільного пересування; злочинні дії т.зв. «кримської самооборони» (де-факто, приватної армії Аксьонова); порушення прав релігійних меншин. 
Ці звіти опубліковані англійською мовою, що спрощує для міжнародних організацій процес розгляду справ.
«За рік після окупації фактична влада Криму опанувала весь репресивний інструментарій, який є в арсеналі законодавства і практик Росії, щоб придушити інакомислення на півострові. На незгодних, поміж іншого, чекають арешти, кримінальні переслідування та примусові видворення з Криму», — відзначає Красимір Янков, дослідник Amnesty International по Україні.
Порушення прав і дискримінація за національною ознакою
Найбільше постраждали від окупаційної влади кримські татари, відомі своєю проукраїнською позицією.
«У особливо скрутному становищі опинилися кримські татари, які з самого початку анексії відкрито заявляли про свою проукраїнську позицію. Для них стало майже неможливим організувати публічні та культурні заходи, Меджліс не визнається владою, а кримськотатарські ЗМІ знаходяться під загрозою закриття. 
Створена атмосфера страху посилюється і через відсутність розслідувань резонансних випадків викрадень членів кримськотатарської спільноти», – зазначив дослідник Amnesty International по Україні.
За словами лідера Меджлісу кримськотатарського народу Рефата Чубарова, за рік окупації у Криму було викрадено як мінімум 18 кримських татар і до 10 вважаються зниклими безвісти, або вже вбиті. Зокрема, вже відомі стали на весь світ факти звірських вбивств Решата Аметова, Едема Османова і Бєляла Бєлялова. Також були викрадені і залишаються безвісти зниклими: Тимур Шаймарданов, Сейран Зінедін, Іслям Джепаров, Джевдет Іслямов, Ескендер Апселямов, Усеін Сейтнабіев і Ернест Усманов. 
Проукраїнським кримчанам окупаційна влада часто «шиє» цілком абсурдні справи, серед таких – випадок Олександра Костенка, якого судять мало того, що за дії, вчинені у лютому 2014 року, так ще й до того – не на території Криму, а в Києві, під час Майдану. «Брутальним і цинічним є факт, що російські правоохоронні органи звинувачують його в тому, що він кинув камінь у співробітника українського МВС у Києві 18 лютого 2014 року.
 Очевидно, що справа Олександра Костенка має яскраво виражений політичний характер і свідчить про те, що слідчий комітет Російської Федерації порушує принципи законності кримінального права та територіальної підсудності. Олександр Костенко недавно написав відкритий лист, у якому заявляє про постійні знущання і погрози», – повідомляє Уповноважений Верховної Ради України з прав людини Валерія Лутковська.
У доповіді українських правозахисників на Комітеті з прав людини ООН вказано, що до цих вбивств та викрадень причетна «кримська самооборона» Аксьонова, яка включає «членів кримінальних організацій, колишніх спецназівців українського Беркуту, громадян Росії, місцевих членів спортивних клубів, які знаходилися у тісному контакті з російськими солдатами». 
Аби легітимізувати злочинні дії «кримської самооборони», окупаційна влада прийняла закон про «Народне ополчення», і надала йому статус «громадського патрулю», (водночас персональний склад цієї організації ніяк не змінився). 
А факти їх незаконних дій не визнаються правопорушеннями, а навпаки називаються такими, що «захищають інтереси Криму».
«Стерилізація» інформаційного простору
Почавши із вбивств та залякувань проукраїнських кримчан, російська окупаційна влада взялася й за інформаційний простір.
«У цілому в Криму можна констатувати серйозні та системні проблеми у сфері свободи слова.
 Серед них — впровадження законодавства про протидію екстремістській діяльності, кримінальна відповідальність за «заклики до сепаратизму», скорочення числа альтернативних джерел інформації, переслідування журналістів з боку правоохоронних органів і «кримської самооборони», — розповіла Тетяна Печончик, голова правління Центру інформації про права людини.
Зокрема, відомі резонансні справи із закриттям найбільшої телерадіокомпанії «Чорноморська» та боротьба проти кримськотатарського каналу ATR. 
Так само, 9 березня 2014були відключені від мовлення всі українські телеканали на території Криму, а 29 червня — й у кабельному мовленні (серед них «Інтер», «1+1», «СТБ», «5 канал», мовлення ТРК Міноборони України «Бриз»). Згідно з соціологічним опитуванням Gfk Ukraine, на замовлення Free Crimea, 37% кримчан дивилися телеканал Інтер, 12% – 1+1, а 11% – СТБ.
Редактора газети “Авдет”, яка більше 10 років вважалася офіційним друкованим органом Меджлісу кримсько-татарського народу, Шевкета Кайбуллаєва постійно викликали на допити служби ФСБ у справі про «екстремістську діяльність». 
Крім того, Росія посилила відповідальність за сепаратизм: з 9 травня 2014 року усі заклики до порушення цілісності Росії (письмові чи усні), караються кримінальною відповідальністю: у вигляді примусових робіт на строк до 3 років, або арешт строком від 4 до 6 місяців за такого роду заклики.
Відомі й незаконні затримання та катування окремих кримських журналістів. До прикладу, випадок із відомим журналістом Османом Пашаєвим, який після жорстокого допиту ФСБ вимушений був покинути півострів. 
Крім брутальних обшуків та допитів спецслужбами представників проукраїнських та кримськотатарських масмедіа, окупаційна влада Криму відмовляє їм у реєстрації, чим порушує статтю 16 Декларації ООН про права корінних народів. Тому, оскільки Роскомнадзор заявив, що починаючи з 1 квітня не буде визнавати українську реєстрацію кримських ЗМІ, припинити мовлення може єдиний у світі кримськотатарський телевізійний канал “ATR”, дитячий телеканал “Lale”і радіостанція “Мейдан”, друковані видання “Авдет”, “Кирим”, інформагентство “QHA” (якому без пояснень було відмовлено у реєстрації). 
За словами глави німецького відділення міжнародної організації «Репортери без кордонів» Кристіана Міра (Christian Mihr), в останні 12 місяців Росія встановила контроль практично над усіма кримськими ЗМІ, що практично унеможливлює наявність критичного підходу до висвітлення подій. Українські журналісти у Криму піддаються постійним і безпідставним обшукам. Так, 13 березня 2015 року ФБС провело обшук у квартирі журналістки Анни Андрієвської та відкрили кримінальну справу за публікацію матеріалів про волонтерів батальйону Крим. 
Також ФСБ провело обшук та викликали на допит журналістку Наталію Кокоріну, її звинувачують у публічних закликах до сепаратизму.
Через переслідування, допити, хакерські атаки та вилучення майна російськими окупантами Крим змушений був покинути «Центр журналістських розслідувань».
«Журналістам у Криму відмовляють у доступі до інформації. Якщо вони щось і знімають, то роблять це приховано, щоб не побили. У Криму можна писати добре про владу або не писати взагалі», – розповіла главред Керч.FM Ірина Седова.
У окупаційної влади Криму дуже «своєрідне» розуміння свободи слова.
«Якщо журналісти активно скаржаться на це (відсутність свободи слова – авт.), то це і є свобода слова. 
На мою думку, абсолютно всім ЗМІ в Криму гарантовані рівні права. Тому я вважаю, що це не більш, ніж «гра у вигадки», – заявив так званий «міністр інформації та масових комунікацій Республіки Крим» Дмітрій Полонскій.
Крім закриття українських газет, таких як «Кримська світлиця», окупанти закривають навіть інтернет-портали, які існували 23 роки, до прикладу – «Українське життя у Севастополі».
«У нас тут інформаційна війна. Українське взагалі під забороною. Якщо є кримськотатарські канали, газети, то українського нічого легального немає. Навіть з бібліотек викидають наші історичні книги. Тут можуть звинуватити за російським законодавством за все, навіть за те, що ми не визнаємо Крим російським у нашій газеті. Ми зарплату не можемо отримати. Лише чудом хтось привезе із Києва. На домашніх інтернетах працюємо», – розповів главред «Кримської світлиці» Віктор Качула.
Проте навіть перехід у онлайн-режим становить загрозу для українських ЗМІ. Згідно з новими поправками до російського законодавства, за заклики в інтернеті та ЗМІ повернути Крим Україні саджатимуть на п’ять років(!).
 Крім того, відновідно до Положення «Про правила депутатської етики» Севастопольських «закзборів» кримським депутатам заборонено давати коментарі для інтернет-видань.
Також кримська окупаційна влада активно бореться з проукраїнськими активістами, відомий випадок з арештом першого заступника Меджлісу Ахтема Чийгоза, якого звинувачують «в організації та участі в масових заворушеннях 26 лютого 2014 року». У Amnesty International більш, ніж тримісячний арешт Чийгоза назвали «черговим проявом політики залякування кримськотатарської спільноти в умовах подальшого порушення права на свободу вираження» з боку влади Криму. 
За використання жовто-блакитної стрічки (символіка, яку окупаційна влада заборонила у Криму), було затримано у Сімферополі організаторів акції та активістів до дня народження Тараса Шевченка. За рішенням суду Олександру Кравченко, Леоніду Кузьміну і Вельдару Шукурджієву кожному були призначені виправні роботи тривалістю 40 годин.
Порушення права на мирні зібрання
Вперше за 23 роки Незалежності, кримським тарарам заборонили проводити мітинг, присвячений 70-й річниці їхньої депортації.
“Цю заборону можна порівняти з тим, як якщо б у якійсь країні, де проживають євреї, заборонили шанувати пам‘ять жертв Голокосту. Або з забороною українцям згадувати про жертв Голодомору. 
По суті, це заборона на пам‘ять про геноцид кримськотатарського народу, який послідував за прийняттям президентом РФ указу про реабілітацію кримських татар!“,- переконаний Лідер Меджлісу Рефат Чубаров.
У липні 2014 кримським татарам було заборонено провести мітинг на честь святкування Дня Прапору, у зв’язку з тим, що “скупчення великої кількості людей на обмеженій території, не призначеній для розміщення додатково заявленої кількості учасників, може створити умови для порушення громадського порядку, прав і законних інтересів інших громадян”. Все далі відмови окупаційної влади на мирні зібрання кримських татар ставали все більше абсурдними. 
Наприклад, було заборонено проводити жалобний мітинг на честь загальноєвропейського Дня пам’яті жертв сталінізму та нацизму 23 серпня через… «спекотну погоду».
А 24 серпня – у День Незалежності України, силовиками було оточено пам’ятник Тарасу Шевченку у Сімферополі, аби не дати українцям та кримським татарам провести святкування біля цього пам’ятника.
9 грудня 2014 року Курултаю було відмовлено провести заходи 10 грудня, приурочені Міжнародному Дню захисту прав людини, у зв’язку з «новорічними та різдвяними святкуваннями».
 Наступного дня, аби не допустити жодного зібрання кримських татар, центральна вулиця Сімферополя була заповнена «кримською самообороною», а журналістам суворо було заборонено фото та відеофіксацію.
У січні 2015 року під час Всекримської конференція Комітету із захисту прав кримськотатарського народу невідомі молодики кримінальної зовнішності у спортивних костюмах влаштувавши бійку, і зірвали прийняття звернення до Президента України, Президента Туреччини та Генерального Секретаря ООН щодо порушень прав людини у Криму.
Згідно з новим порядком проведення мітингів, організатори повинні повідомити про нього не раніше, ніж за 15 днів, і не пізніше, ніж за 10 днів до його проведення. Крім того, публічні заходи мають проходити у строго визначений час: з 7:00 до 22:00, виняток мають лише російські державні свята. 
Крім того, у Сімферополі окупанти визначили лише чотири місця для проведення мирних зібрань, це враховуючи, що населення міста – 400 тис.
За словами Уповноваженого Верховної ради України з прав людини, у Криму різко скоротилася кількість громадських організацій.
«Частина з них виїхали на континентальну України та змінили юридичну адресу. Більшість правозахисних організацій та організацій проукраїнської спрямованості змушені були припинити свою діяльність. Низка організацій стикається зі складнощами і перешкодами при реєстрації громадської організації за російським законодавством. У Севастополі закрили відділення Всеукраїнської організації «Просвіта» ім. Тараса Шевченка», – розповіла Валерія Лутковська. Також відбулося самозахоплення власності інших проукраїнських організацій – Український інформаційно-культурний центр, Будинок-музей Чехова в Ялті, ГО “Рада вчителів” (Бахчисарай), яку використовував для зібрання Меджліс.
У грудні окупаційна влада відмовила у реєстрації «Кримського благодійного фонду» через те, що в офіційних документах значилися дві «розбіжні» визначення організації: «благодійна організація» і «громадська благодійна організація». 
Знищення української ідентичності
Як вказано у звіті Freedom House, за рік в Криму зникли усі україномовні школи.
Проукраїнські активісти постійно зазнають переслідувань та фізичних утисків з боку окупованої влади. Зокрема під репресії потрапили активісти кримського майдануАндрій Щекун та Анатолій Ковальский, блогер та проукраїнська активістка Ліза Богуцька. Прикладом розпалювання міжетнічної ворожнечі та ксенофобії стала стаття редактора севастопольського ФорПосту (найчитабельнішого у місті інтернет-видання) Сергія Кажанова, яка напряму ображала честь і гідність українського населення.
 Порушення права на вільне пересування
Як відомо, лідерам кримськотатарського народу Мустафі Джемілєву та Рефату Чубарову російська окупаційна влада заборонила в’їзд до Криму терміном на 5 років, що є порушенням статті 12 Міжнародного пакту громадянських та політичних прав (ICCPR).
Також було заборонено протягом 5 років в’їжджати на територію півострова координатору агентства «Кримські новини» (QHA) Ісмету Юкселю, громадянину Туреччини, який вже 20 років проживав на території Криму, на підставі посвідки на постійне проживання. Причину заборони йому не пояснили, лише зазначили, що це рішення прийнято ФСБ РФ. 
Не мають права вільного пересування і громадяни України, віком 25 та 45 років, які не можуть покинути Крим, адже не мають нових фотографій в українському паспорті, та не бажають приймати російських паспорт. З подібною проблемою стикаються і підлітки 14-16 років, де на кордоні у них вимагають паспорт (відповідно до українського законодавства, паспорт українці отримують у 16 років).
Змушені покинути півострів були й мешканці, які не мали кримської прописки, хоч і проживали в Криму достатньо довгий час. До прикладу, Валерій Комов, який проживав у Феодосії 10 років, але не мав прописки, мусив доводити факт постійного тривалого проживання на території півострова. У результаті суд йому відмовив у праві вважатися резидентом півострову. 
Примусове громадянство
Кричущим фактом порушення прав людини є застосування російськими окупантами – «автоматичного громадянства»: 18 березня 2014 року усіх громадян України, які проживали у Криму, автоматично оголосили громадянами Російської Федерації (хоча згідно з ст. 25 Конституції України, громадянин України не може бути позбавлений громадянства). І тим, хто був не згодним з таким рішенням було дано один місяць (на практиці виявилося лише два тижні, а без вихідних – всього 10 днів) аби з’явитися у відповідні органи та написати заяву про відмову від російського громадянства. Здійснити таку процедуру можна було лише у 8 пунктах, тоді як подати заявку на російське громадянство можна було у 250(!). Деякі кримчани змушені були їхати понад 200 кілометрів, щоб потрапити до одного з офісів. За даними звіту Freedom House, Україна спеціальним законом дозволила кримчанам мати два паспорти (не зважаючи на те, що в Україні, згідно Конституції – існує єдине громадянство), але Росія у відповідь ухвалила закон, який передбачає кримінальну відповідальність за подвійне громадянство. 
Відомий приклад обмеження права обирати громадянство є випадок українського режисера Олега Сенцова, якого ФСБ звинуватило в тероризмі, арештували, зробили громадянином РФ і вивезли до Москви, де він перебуває у в’язниці й досі.
Окупаційна влада зробила все, аби цінність українського паспорта для кримчан була втраченою: всі державні чиновники, у тому числі, вчителі та лікарі зобов’язані були пройти обов’язкову процедуру здачі українського паспорту. 
Більше того, отримати безкоштовну медичну допомогу можна лише за наявності російського паспорту.
Поза увагою ЗМІ залишився кричущий факт “примусового отримання” громадянства РФ 4300 сиротами Криму. Одразу після цього діти потрапили під “заборону бути усиновленим іноземцями”.
Утиски релігійних громад
Дискримінації та знущань зазнають і релігійні громади Криму: УПЦ КП, Ісламська УММА, представники прогресивного іудаїзму, УГКЦ, Армія спасіння та ін., за винятком УПЦ МП, які відомі своїм лояльним ставленням до російських окупантів.
УПЦ КП та Ісламська УММА через свої проукраїнські погляди стали найбільшою мішенню для переслідувань з боку окупантів. 
Вже на початку червня 2014 року у селі Перевальному «кримська самооборона» захопила приміщення храму Покрови Пресвятої Богородиці УПЦ КП, розтрощила внутрішнє облаштування святині, побили священника, парафіян, зокрема вагітну жінку та хвору на церебральний параліч дочку отця Івана. Міліція відмовилася складати протокол про правопорушення, а нападники пояснили свої дії тим, що “Київський Патріархат веде антиросійську діяльність, а таким не місце у російському Криму”.
Архієпископ Сімферопольський і Кримський Климент, дуже шанована людина серед релігійних громад, також був підданий тиску: на початку окупації “рашисти” спалили його будинок, а зараз архієпископу постійно погрожують.
Релігійні спільноти також стикаються із економічним тиском: постійно необґрунтовано зростає оренда за приміщення для богослужінь. 
Їх змушують реєструватися за новим, російським законодавством, яке значно обмежує права релігійних громад.
У мечетях проходять часті обшуки з метою виявлення «наркотиків, зброї та екстремістських матеріалів». У листопаді 2014 невідомі спалили мечеть у Сонячній Долині, в районі Судаку.
На відміну від Росії, в Україні немає списку заборонених релігійних книг. А от російська окупаційна влада затримала та піддала тортурам Івана Сєлєнцова за розповсюдження в Криму російського перекладу Корану.
Через постійні погрози та загрози життю покинути Крим змушені були і деякі представники УГКЦ, а лідера Армії спасіння Руслана Зуєва разом із сім’єю силоміць вивезли з Криму.
Захист прав людини у Криму
Ситуація із дотриманням прав людини у Криму щодень стає дедалі складнішою.
«У ситуації, яка склалася, єдиним ефективним засобом захисту прав кримчан є звернення зі скаргами до Європейського суду з прав людини проти РФ. 
І хоча деякі спеціалісти вважають, що таким зверненням мають передувати позови до “кримських судів”, але ці суди “не є встановленими законом”, як того вимагає ЄСПЛ і отже звернення до них лише марна трата часу», – вважає Андрій Кіхтенко, юрист фірми ILF.
Поділяє цю думку і Начальник Управління комунікативної політики та зв’язків з громадськістю Секретаріату Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини Михайло Чаплига.
«Захист прав кримчан можливий лише за звернення до ЄСПЛ. Але потрібно також на всіх міжнародних заходах привертати увагу до проблему Криму. Офіс Уповноваженого тісно співпрацює з Кримською польовою місією, яка фіксує факти порушень прав людини у Криму. 
Там до речі є представники інших країн, крім України, – білоруси та росіяни. Здійснюється моніторинг і Меджлісом кримськотатарського народу, недавно факти порушень презентував у Женеві Рефат Чубаров. Є група у Верховній Раді, яка також займається збиранням фактів порушення разом із депутатом Григорієм Немирею (Голова Комітету Верховної Ради України з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин, – авт.). Вони юридично обґрунтовують усі випадки порушення майнових прав, все це фіксується, і дані передаються до Генеральної Прокуратури», – наголосив Чаплига. 
У кінці березня 2015 року Верховна Рада України ухвалила звернення до ООН, Європейського парламенту, Парламентської асамблеї Ради Європи, Парламентської асамблеї ОБСЄ про порушення прав і свобод людини в Криму. В якому депутати закликають «міжнародні структури рішуче засудити протиправний характер дій російської окупаційної влади та створених нею незаконних органів на тимчасово окупованій території Автономної Республіки Крим і міста Севастополя та порушення прав і свобод українців, кримських татар і представників інших національностей на півострові».
25 березня 2015 року на 28 сесії Ради ООН з прав людини в Женеві, 43 держави-члени ООН назвали окупацію і протиправну анексію Автономної Республіки Крим Росією, а також ворожі дії підтримуваних цією країною незаконних озброєних угруповань в Донецькій та Луганській областях, – головними причинами погіршення правозахисної ситуації в Україні.

Щоб місто було привабливим та зеленим

У комунальників міста розпочались роботи по обрізці зелених насаджень. Своєчасна і правильна обрізка спрямована на видалення відмерлих та пошкоджених пагонів, стримування бурхливого зростання і формування красивої крони. Ця кропітка робота вимагає не тільки технічних навичок та вмілого тримання секатора, а й суто дизайнерського підходу, що під під силу працівникам комунальникого підприємства. 

 Ми дуже швидко звикаємо до гарного, різко реагуємо на негатив, але майже ніколи не задумуємось над тим, чиєю працею створюється затишне та охайне обличчя міста. 
 Цього року на вулицях міста буде висаджено 200 дерев клену червонолистого та липи звичайної, 80 декоративних кущів ялівця, гібіскусу, форзиції та барбарису. На клумбах  зростатимуть та милуватимуть око мешканців 200 кущів троянд, які також планується висадити.
 Аби місто стало більш комфортним, пропонуємо долучитись до його озеленення усім славутчанам: облаштувати біля кожного будинку клумби, висадити декоративні кущі чи поділитись ними з комунальниками.
Прес-служба Славутського МВК.

Екологічна культура славутчан як своєрідний тест

19 лютого, в ході робочої поїздки, міський очільник Василь Сидор зустрівся з працівниками житлово-комунального господарства, зайнятими прибиранням дворів та вулиць, щоб дізнатись, як мешканці міста відносяться до сортування побутового сміття, що служить основою будь-якої переробки. Першим кроком у цьому напрямку було встановлення у місті 30 – ти окремих сітчатих контейнерів для збору поліетиленових пляшок (ПЕТ) та 4-х контейнерів для збирання склобою. У сітчасті контейнери жовтого кольору, крім пляшок-ПЕТ, можна викидати пластик та пластикові пляшки з-під миючих засобів тощо. А в звичні оцинковані контейнери, яких у минулому році встановили у кількості 99 штук, мешканці й надалі викидатимуть всі несортовані та харчові відходи. Такий початок збору сміття у місті дозволить зменшити кількість відходів, які потраплятимуть на сміттєзвалище.

 Адже, підраховано, що 80% відходів можна переробляти при роздільному зборі сміття, тоді як зі змішаного, можна вилучити для переробки лише 10-15%. До прикладу, з ПЕТ-пляшок переробники роблять не тільки нові пластикові вироби, а й спеціальну плівку, яка використовується у будівництві доріг. А, здавалося б, нікому не потрібні поліетиленові кульки активно використовуються у виробництві черепиці. 
Мільйонами викинуті в навколишнє середовище, сміття та відходи загрожують справжньою катастрофою – забруднюють моря, ріки і озера, околиці доріг, міст і сіл, є місцем розповсюдження гризунів, шкідливих комах та небезпечним джерелом інфекцій в т.ч. і повітряних.

Але нинішні епідемії грипу, туберкульозу, гепатиту, ВІЛ в Україні ми суто пов’язуємо з низьким рівнем життя, нестачою ліків, а не станом санітарії в країні, забуваючи про те, що саме санітарно-епідеміологічні умови міських поселень середніх віків сприяли поширенню хвороб. 

У Європі ще не початку 80-х минулого століття почали практикувати сортування сміття. Першопрохідцем у цій галузі стала Німеччина. І зараз, через десятки років, досвід цієї країни показав вигоди їхньої системи – системи різнокольорових контейнерів. 
Щодо Швейцарії, то на вулицях Женеви муніципальна служба вторсировини розставила металеві контейнери для битих і нестандартних пляшок, причому скло сортують за кольором: біле, зелене, коричневе – на контейнерах є відповідні написи. Для відпрацьованих батарейок навколо великих крамниць та шкіл ставлять «шпаківні» – невеличкі ящики. Підраховано, що 80% проданих у країні батарейок знову повертаються жителям. Женевці збирають і побутовий алюміній: кришки від молочних пляшок, навіть обгорткову фольгу від шоколаду. 
 Польща тільки кілька років тому прийняла Закон про роздільне сміття і з тих пір успішно його впроваджує. Мотивацією є те, що людям дешевше сортувати сміття, ніж скидати все до купи. Дбайливий польський господар везе на поле органічні рештки і перетворює їх в у родючий гумус, а решту сортує в контейнери. 
Звичайно, проблема сортування і утилізації сміття повинна вирішуватись на усіх рівнях – законодавчому, державному, місцевому, суспільному тощо. На жаль, Україна тільки почала робити кроки – за пару років згідно з законодавством, роздільне сортування буде обов’язковим. Але головний з цих перелічених рівнів – це ми з Вами. У той же час поки в країні не існує чітко налагодженої системи роздільного збору, допомогти рідному місту не потонути у смітті може кожен.
 Не може не тішити те, що більшість мешканців міста долучились до сортування відходів. Проте, є такі, за словами працівників ЖКГ, які зі зневагою відносяться до праці людей, що роблять наше місто чистим. Чи можна з ними говорити про сортування відходів? Хтось несе обгортку від морозива чи бляшанку від пива бодай 100 метрів, розшукуючи смітник, а хтось залишає після відпочинку на природі купу сміття. 
 Проблема сміття, насамперед, існує у свідомості людей. Тому кожен має починати із себе, з власних вчинків. Це зовсiм просто: не забруднювати озера, річки, не засмiчувати землю, по якій ходиш, сортувати відходи. Але це «просто», є своєрiдним тестом на людянiсть. 
Зробити наше місто, Україну чистими та охайними – це наш обов’язок. Від цього залежить не тільки наше здоров’я, а й життя наших дітей! 
Прес-служба Славутського МВК.

Форум «Африка-Україна. Партнерство»

Міжнародний Економічний Форум «Африка – Україна. Партнерство», що відбудеться 04 березня 2016 року, – це унікальна можливість для зустрічі представників країн Африки та України з метою обговорення спільних дій щодо ефективної взаємодії в економічному секторі (експорт, імпорт, інвестиційні проекти).
До участі запрошуються представники місцевого самоврядування та бізнесу.
Організаторами заходу виступають: Україно-Африканська ділова рада, Соціальний Благодійний фонд України.
У форумі візьмуть участь офіційні та неофіційні представництва країн Африки (державних та недержавних організацій, бізнесу), представники державного та недержавного сектору економіки України, місцевого самоврядування, фінансові організації, неурядові і молодіжні організації.
Всі учасники Форуму забезпечуються методичними та інформаційними матеріалами.
Зареєструватися можна на Сайті Форуму: http://forum-2016.com/
Місце проведення: м. Київ, пл.. Лесі Українки,1 (КМДА), мала сесійна зала.
Початок о 09:00.

Детальніше про подію тут: https://www.facebook.com/%D0%A4%D0%BE%D1%80%D1%83%D0%BC-%D0%90%D1%84%D1%80%D0%B8%D0%BA%D0%B0-%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B0-%D0%9F%D0%B0%D1%80%D1%82%D0%BD%D0%B5%D1%80%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE-1025164377522543/

Оголошення

Запрошуємо до участі у міжнародних тренінгових програмах, що реалізуються за підтримки Шведської Агенції Міжнародного Розвитку (SIDA).
Стратегічний ріст приватного сектору (Private Sector Growth Management) – програма зі стратегічного планування для органів державної влади та організацій підтримки бізнесу.
Стратегічний бізнес-менеджмент (Strategic Business Management) – програма зі стратегічного планування для власників та менеджерів бізнесу.
Кінцевий термін подання заявок – 2 травня 2016 р.
Мова участі – англійська.
Участь у програмі – безкоштовна.
Веб-сайт програми – http://www.privatesectordevelopment.se/
BTL Agency та Спільнота Соціально Відповідальний бізнес є контактними центрами програми в Україні.
Презентація програми відбудеться 25 лютого о 10 годині у Києві, (вул. Володимирська 49-а).
Детальніше про подію тут: https://www.facebook.com/events/1712421678995671/

Розробка нової схеми теплопостачання міста

Відповідно до Закону України “Про теплопостачання” усі роботи, пов’язані з ремонтами, переобладнаннями, модернізацією і реконструкцією існуючих джерел теплової енергії і теплових мереж, повинні проводитися тільки згідно з затвердженими схемами теплопостачання.

Тому, у зв’язку з цим та з метою економії паливно-енергетичних ресурсів, впровадження енергозберігаючих технологій, оптимального поєднання автономної, децентралізованої та помірно централізованої систем теплопостачання міста Славути на період до 2021 року Славутською міською радою від 21.01.2016 року прийнято рішення по організації робіт по розробленню актуалізованої схеми розвитку системи теплопостачання міста.

На виконання цього рішення 21 січня КП « Славутське ЖКО» укладений договір з ТОВ «АТОН Інжинирінг» про виконання робіт з розробки оптимізованої схеми перспективного розвитку теплопостачання м. Славути, ціна яких складає 144 тис. грн.

19 лютого представники житлово комунального господарства, депутати міської ради, представники громадськості мали змогу поспілкуватись з генеральним директором ТОВ «АТОН Інжинирінг» Ігором Сліпцем, який ознайомив присутніх з нюансами розробки схеми теплопостачання міста та про систему Славути взагалі.

За словами директора проектуючої фірми, Славута має: «котельні в непоганому стані, відносні мережі і взагалі «ніякі будинки»; так, у місті є будинки, затрати на обігрів яких значно вищий, ніж споживання, тому, їх доцільно перевести на індивідуальне опалення, а є будинки, які економічно і вигідно для населення залишити на центральному опаленні; є котельні, які можна відносно дешево модернізувати та отримати від цього значний економічний ефект».

Але ці висновки зроблені лише за попередніми результатами. Надалі фахівці фірми проведуть детальне енергетичне обстеження (аудит) системи теплопостачання і складуть її паспорт. Такий аудит включатиме: обстеження котелень для визначення по кожній шляхів їх подальшої ефективної експлуатації або доцільності закриття; обстеження і аналіз функціонування теплових мереж для визначення фактичних величин тепловтрат, виявлення аварійних ділянок і підготовки пропозицій щодо подальшої експлуатації; складання теплового балансу щодо відповідності встановлених теплових потужностей тепловим навантаженням споживачів з підготовкою відповідних пропозицій тощо.

У присутніх виникло чимало запитань до проектанта. Справа в тому, що у законодавстві, яке регулює питання теплопостачання, є багато колізій та неузгодженостей, тому тільки за допомогою фахівця місцевим обранцям вдалось розібратися, що конкретно означає визначена законодавством термінологія щодо видів систем теплопостачання, можливості переходу окремих квартир з централізованого на індивідуальне.

Так як серед депутатів і міського населення вже давно ведуться суперечки щодо індивідуального опалення, однією із умов, поставлених перед проектантами, було внесення у схему пункту його впровадження та розвитку.

Таким чином, до першого квітня цього року проектувальна фірма представить уже детальну схему теплопостачання міста з конкретними висновками по кожній котельні, мережах та будинках з економічно обгрунтованими розрахунками доцільності проведення тих чи інших робіт. У всякому разі, тільки економічна та енергоефективна сторона буде визначати вид обігріву будинку. Субсидії, на які сьогодні помилково орієнтуються мешканці, є суто політичною складовою, вони можуть зіграти тільки негативну роль у прогнозуванні та розвитку системи теплопостачання.

А встановлення лічильників тепла, які є не просто засобами економії, а й необхідними стимулюючими чинниками, дозволить власникам квартир, будинків платити не за відвантажене за нормативами тепло (яке на шляху до будинку обігріло ще й теплотрасу), а за реально спожите.

Прес-служба Славутського МВК.

В Славуті вшанували пам`ять Героїв Небесної Сотні

«Герої не вмирають!» – саме це народне гасло стало головним мотивом вечора-пам’яті Героїв Небесної Сотні, який відбувся 20 лютого у міському Палаці культури.

Вшанувати героїв, які поклали свої голови на київському майдані Незалежності, зібралися небайдужі славутчани, учасники Революції Гідності та представники міської влади. 

Розпочався вечір переглядом кінохроніки трагічних подій дворічної давнини. Цитування великого Кобзаря загиблим Сергієм Нігояном, молодим юнаком, який був єдиним сином у батьків, викликали у присутніх відповідні почуття. Коли за українську землю помирають люди різних національностей, ми не маємо морального права бути байдужими. 
Про це особливо наголосив у своєму виступі міський голова Василь Сидор. “Чому так сталося, що протягом не одного століття найкращі з українців віддають свої життя? Тому, що у нас було два майдани і був антимайдан, тому, що продавали свої голоси за гроші, закривали очі на беззаконня в надії отримати вигідні посади чи якісь матеріальні блага, або просто мовчки спостерігали за зусиллями та боротьбою інших. Ота роздільність нашого суспільства, у тому числі й громади міста, дозволила прийти до влади людям, які не виправдали сподівання Героїв Небесної Сотні”. 
Повторюючи високі гасла, ми не повинні забувати, що за ними стоять людські життя. З екрану на славутчан дивилися очі тих, хто ціною власного життя виборов для нас право голосу, право вибору, право мати шанс змінити країну на краще… 
Під час велелюдного заходу, щирими та правдивими видались виступи учасників Революції Гідності: Андрія Щурика, Юрія Брославця, Олега Костирка, Романа Бачинського, Володимира Скоморохи, Ігоря Крутенчука та Степана Шульги. Вони поділилися з присутніми революційною поезією, спогадами про загиблих побратимів, розповіли про драматичні і болючі події на Сході, адже Небесна Сотня, на жаль, стала лише першою в сонмі патріотів, які загинули за волю України. Натомість, залишилися сироти, вдови, матері, які вже ніколи не побачать живими своїх рідних…
Хвилювання, туга та велика біль відчувалися в їх словах, а ще – намагання донести до присутніх у залі той високий дух патріотизму, відповідальності та дисциплінованості, що панували на Майдані. 
Художні номери вокального дитячого ансамблю «Сувенір», дуету «Мальви», вокаліста Ірини Марчук, народного аматорського ансамблю «Мікстур», хореографічного ансамблю «Фрістайл», присвячені пам’яті Героїв, органічно вплелися в сценарій вечора.

Закінчився захід дитячим закликом-піснею «Нам потрібне мирне небо!» та спільним виконанням державного Гімну України.

Прес-служба Славутського МВК.

Вуличне освітлення з березня подорожчає більш як удвічі

Для міст вуличне освітлення щоразу стає дорожчим задоволенням. Славута, де проживає понад 36 тисяч населення має більше 204 км вуличної мережі, а це – 3733 світоточки. При такому господарстві без економії електроенергії не обійтись.

Тому, спершу у нашому місті взялись до встановлення зональних лічильників. І це дало результати. В 2015 році, в порівнянні з попереднім, рівень споживання електроенергії знизився на 100 тис. кВт. Проте, на жаль, через постійне подорожчання електрики житлово-комунальне об’єднання, на балансі якого знаходиться вуличне освітлення, у цьому ж таки році, заплатило на 59 тис. грн. більше.

В пошуках інших шляхів економії споживання Славута одна із перших в регіоні вдалася до встановлення енергоощадних ліхтарів вуличного освітлення (вул.Ломоносова, вул.Б.Хмельницького, вул.Михайлова). Світлодіодні лампи дають майже семикратну економію. При реконструкції мікрорайону «Сонячний» було встановлено 38 світоточок із енергозберігаючими світильниками. Тридцять вісім світильників за 1 годину споживають близько 3 кВт. Якби це було 38 світильників з лампами розжарювання старого зразка, то вони споживали б близько 20 квт/год. Щоб перевести на світлодіодне освітлення усе місто, потрібно біля 7 млн. грн.

Невтішним у цьому всьому залишається подорожчання електроенергії. Вуличне освітлення щомісяця споживає 50 тис. кВт електроенергії, що коштує місту близько 25 тисяч гривень. З 1 березня, коли електроенергія зросте у ціні із 48 коп. до 1,14 грн. – платити доведеться вже 58 тис. грн. А це – 700 тис.грн /рік.

Держава не відшкодувала комунальному підприємству близько 4 млн гривень за пільги та субсидії, і, таким чином, останнє заборгувало енергетикам півмільйона гривень за використану електроенергію. Крайніми у цьому замкнутому колі залишилися 29 вулиць міста. Їм Славутський РЕМ через борг КП « Славутське ЖКО» відключив вуличне освітлення.

Ось і виходить – скільки б не економив, а всеодно залишишся винним. Сподівання у Славуті покладають на реформи та український уряд, а тим часом продовжують і далі працювати у напрямку енергозбереження.

Прес-служба Славутського МВК