Обговорили актуальне

Минулого тижня, з нагоди Дня соціальної справедливості, відбулася зустріч міського голови Василя Сидора з громадськими організаціями за участі керівників комунальних підприємств міста, депутатів міської ради. Головна причина зустрічі – обговорення найбільш актуальних для міста питань. Інформуємо славутчан щодо питань-відповідей, які прозвучали на зібранні.
– Чи можна врятувати суконну фабрику? – Варто відмітити, що суконна фабрика є закритим акціонерним товариством, а тому, саме акціонери (власники) відповідають за стан справ на цьому підприємстві. Сьогодні міська рада немає законного права втручатися у господарську справу підприємств. В межах своїх можливостей всіляко підтримувала підприємство, зокрема, було проведено реструктуризацію заборгованості, зменшення комунальних платежів. Були зменшені вимоги щодо прибуткового податку, по платі за землю. В такій ситуації як Славутська суконна фабрика на сьогодні опинилася практично вся легка промисловість України, яка перестала бути рентабельною із-за попиту на дешеві товари з-за кордону. Разом з тим, необхідно звернути увагу громадян на те, що поруч із комунальними підприємствами, які завдяки сприянню міської влади, успішно працюють, припиняють свою роботу такі державні підприємства як Славутський завод залізобетонних виробів, Ганнопільський спиртзавод, Романінський цегельний та ін.
– Чому казарми колишнього військового містечка не були використані під соціальне житло? – Виконавчий комітет міської ради реалізував на конкурсних умовах практично всі об’єкти військового містечка. Щодо казарми №1, то першочергово на звернення Міністерства внутрішніх справ її було передано під облаштування житла для працівників міліції, однак, надана можливість так і не була використана. Далі було укладено угоду про співпрацю із ЗАТ «Об’єднання «Прогрес» щодо будівництва житла по іпотечним програмам за рахунок частково коштів бюджеті міста та коштів Держбюджету. Однак, на превеликий жаль, жодної копійки державних коштів так і не було виділено на реалізацію цього проекту. Вісім казарм ми продали київській фірмі, яка, не заплативши необхідної суми коштів, повернула дві казарми та сплатила біля 700 тис. грн. штрафних санкцій за невиконання умов. Ці казарми повернулися назад у комунальну власність міста. Частина об’єктів майнового комплексу колишнього військового містечка використовуються митницею та Державним професійно-технічним навчальним закладом «Славутський професійний ліцей», де навчається 423 дитини. Окрім того, частина території військового містечка, близько 200 га землі, згідно рішення сесії відведена під створення технопарку та інвестиційно-привабливої зони. Будемо сподіватися, що в майбутньому тут розвиватимуться нові виробничі потужності.
До цього часу міська рада відстоює позицію щодо передачі у комунальну власність міста приміщень колишнього військового шпиталю. Безліч листів, які були відправлені, на вищі органи влади, особисті зустрічі залишилися поза увагою. На сьогодні приміщення руйнуються, а держава так і не хоче віддати громаді те, що по праву належить їй.
– Чому були зняті каруселі в Парку культури? – Обстеження технічного стану каруселей показало, що подальша їх експлуатація є небезпечною для життя людей, а тому і було прийнято рішення щодо їх зняття. В той же час в Парку культури був реконструйований за сучасними стандартами спортивний стадіон. Неодноразово виконавчим комітетом міськради пропонувалося підприємцям інвестувати кошти у відновлення Парку культури або займатися там відповідною діяльністю. Однак, окрім пропозиції відкриття там точок продажу пива, що є неприпустимим у такому місці, більше ніяких пропозицій від підприємців не надходило. Будемо сподіватися, що все-таки знайдуться інвестори, які зможуть відродити Парк культури, а міська рада у свою чергу готова всіляко сприяти їм, створивши якомога вигідніші умови.
– Чи буде надалі діяти у місті механізм пільгових перевезень? – Це питання викликало особливо бурхливе обговорення. Але невдоволення, що виникло між громадянами, насправді спричинено не існуючим у місті механізмом, а державною політикою у цьому плані. Адже уже довгий час держава повністю не виплачує перевізникам компенсацію за перевезення пільгових категорій, що спричиняє збитковість у діяльності приватних підприємців-перевізників. Окрім того, варто зазначити, що в місяць на одного пільговика держава закладає для перевізників відшкодування в сумі 11 грн. 11 коп. Чи багато раз громадянин зміг би за ці кошти проїхати пасажирським автобусом? Пільговики хочуть, щоб їх перевозили безкоштовно, однак, хто буде здійснювати перевезення, якщо перевізники стануть банкрутами. Тому для того, щоб зменшити напругу між перевізниками та пільговиками та спасти у місті систему пасажирських перевезень було впроваджено існуючий на даний час механізм пільгових перевезень. Дана новація знайшла підтримку у більшості славучтан, про що свідчать результати проведених соціологічних досліджень. Проте є і невдоволені громадяни. Та в даній ситуації необхідно аналізувати ситуацію вище, ніж на місцевому рівні. Тим більше, що вихід давно знайдено – це впровадження адресної допомоги на пільгові перевезення. Однак чомусь на державному рівні так і не можуть законодавчо закріпити єдиний можливий шлях врегулювання відносин між перевізниками та пільговиками. Усіма учасниками круглого столу була підтримана пропозиція щодо необхідності повторно звернутися до Верховної Ради України, Кабінету Міністрів з проханням впровадити на державному рівні адресної допомоги на пільгові перевезення.
Цікавилися громадянами і причиною підняття тарифів на водопостачання та фінансово-господарською діяльністю Славутського управління водопровідно-каналізаційного господарства. Присутній начальник даного підприємства Леонід Степанюк повідомив присутнім, що 26 лютого запрошує громадян на «день відкритих дверей», де вони зможуть так би мовити на власні очі побачити роботу водоканалу зсередини.
На зібранні було обговорено і ряд інших важливих питань, результати обговорення яких будуть прийняті до уваги у подальшій роботі міської ради та її виконавчих органів.
Прес-служба Славутського МВК

Розміщенно в Без категорії