Реалії державної тарифної політики

Вагомими складовими тарифів на послуги ЖКГ є ціни на електроенергію та енергоносії. На сьогодні тариф на послуги централізованого теплопостачання складається з таких складових: паливо (природний газ) – 64,58%, електроенергія – 10,54%, вода на технічні потреби – 0,82 %, заробітна плата – 14,16 %. У структурі собівартості послуг водопостачання та водовідведення: оплата праці – 40%, електроенергія – 33,2%, інші витрати – 26,8%. У структурі послуг з утримання будинків та прилеглої території найбільш витратною складовою є зарплата працівників.
З цих складових впродовж 2011-2012 років на державному рівні стрімко збільшувалась вартість електроенергії та природного газу для населення. Лише за 2012 рік тричі збільшувався тариф на електроенергію: 1.01.2012р. – 1,08 грн., 1.09.2012р. – 1,14 грн., 1.12.2012р. – 1,16 грн. Природний газ, якщо ще 1 січня 2011 року коштував 2,60 грн., то вже в жовтні цього ж року – 3,84 грн. У 2012 році ціни на газ складали: 1.01.2012р. – 3,87 грн., 1.09.2012р. – 4,71 грн. Загалом за останні роки загальний приріст вартості електроенергії становить більше 30%, природного газу – більше 40%.
Протягом 2011 року відбулося чотири етапи збільшення мінімальної заробітної плати. У 2012 році мінімальна заробітна плата підвищувалась поетапно 6 разів. Комунальними підприємствами відповідно проводяться перерахунки заробітної плати своїм працівникам. Одночасно збільшуються відрахування до пенсійного та інших соціальних фондів.
При цьому збалансувати свій фінансовий стан комунальні підприємства можуть або через підвищення тарифів, або через зменшення видатків, в тому числі шляхом скорочення персоналу. Але це неминуче призводить до дальшого зниження якості послуг населенню, руйнування інженерної інфраструктури.
Зростає заборгованість держави з компенсації різниці в тарифах на теплову енергію та за послуги водопостачання і водовідведення. Зі свого боку, місцеві бюджети також не мають коштів для компенсації комунальним підприємствам різниці в тарифах. Адже міста змушені будуть спрямувати на фінансування закладеного Урядом дефіциту на виконання делегованих державою повноважень 63% власних доходів. А якщо взяти до уваги те, що закладені Мінфіном показники доходів ІІ кошику місцевих бюджетів завищені, то в містах зовсім не залишиться коштів для повноцінного забезпечення життєдіяльності територіальних громад, в тому числі в сфері житлово-комунального господарства.

Підготовлено за матеріалами офіційного веб-сайту Асоціації міст України

Розміщенно в Без категорії